поняття особи злочинця та її соціальна сутність

поняття особи злочинця та її соціальна сутність

Особистість злочинця — сукупність соціально-психологічних властивостей і якостей людини, які є причинами і умовами вчинення злочинів. Особистість злочинця відрізняється від особистості законослухняної людини суспільною небезпекою, їй притаманні злочинні потреби і мотивація, емоційно-вольові деформації і негативні соціальні інтереси. Проблема особистості злочинця є однією з центральних для наук, пов'язаних зі злочинністю, і, передусім, для кримінології.

Поняття "Особа злочинця", його співвідношення з іншими суміжними поняттями. Окремий злочин та злочинність в цілому не можна розглядати без осіб, що вчиняють ці злочини. Дослідженням особистості людини взагалі та особи злочинця зокрема займаються представники різних наук: філософії, психології, соціології, окремих юридичних дисциплін та кримінології. Особа – це складне інтегруюче поняття, що включає в себе біологічні, психологічні і соціальні сторони людини. До набору біологічних якостей людини включаються анатомо-фізіологічні, генетичні, нервово-мозкові та інші властивості організму, а також прояви складного механізму успадкування.

Поняття і структура особистості злочинця. Особистість злочинця завжди була однією з центральних проблем всієї науки кримінології. Разом з тим розглядається поняття "особистість злочинця" - це абстрактне операційне поняття, яке включає в себе головні риси і властивості, притаманні тим, хто скоїв кримінально каране діяння. Кримінологія розглядає особистість як системну категорію людини, чия соціальна і правова специфіка пов'язана з фактом вчинення злочину.

4.1. Поняття особи злочинця. Особа злочинця завжди була однією з центральних проблем усіх наук кримінального профілю і насамперед кримінології. Історія цієї науки свідчить, що найгостріші дискусії між кримінологами відбуваються саме з цього приводу. Залежно від соціально-історичних умов, вимог соціальної практики і рівня розвитку науки по-різному звучали і розв’язувались питання: “Що таке особистість злочинця? Чи є вона взагалі? У чому її специфіка? Яка роль у вчиненні злочину? Як впливати на неї, щоб більше не допустити злочинних дій?” Усі ці питання мають велике практичне значення.

Основною соціальною сутністю особи злочинця є така риса як суспільна небезпечність. Суспільна небезпечність особи визначається: - характером скоєного злочину . Останні найбільш характерні для особи злочинця. Так чином, поняття "особа злочинця" торкається соціальної суті людини, яка вчинила злочин, тобто порушила норми криміналього права. Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що особа злочинця - це сукупність соціально значимих ознак, зв'язків і відносин, які характеризують людину, винну в порушенні норм кримінального права. З цього визначення випливають такі висновки, що саме негативні соціальні умови формують особу злочинця, що проявляється у факті вчинення злочину.

Для розкриття поняття «особа злочинця» необхідно спочатку визначитися з поняттями «особа», «людина» і співвідношенням між ними. У понятті «людина» втілена нерозривна єдність різних сторін її сутності: соціальної та біологічної. У понятті «особистість» фіксуються тільки специфічно-соціальні ознаки. Соціальна якість, що є сутністю конкретної особи, пов'язана з характером її соціальної позиції та всього внутрішнього духовного світу. Перебуваючи під обумовленим зовнішнім впливом, психічні процеси обумовлюють поведінку суб'єкта, яка залежить від об'єктивних умов. Слід чітко розуміти, що особистість — поняття багатогранне.

Поняття особи злочинця. Особа злочинця– це сукупність суттєвих і стійких соціальних властивостей та ознак, а також соціально зумовлених біопсихологічних якостей і особливостей індивіда, які, об’єктивно реалізуючись у скоєному конкретному злочині (злочинах) під впливом зовнішнього середовища, надають скоєному діянню характеру суспільної небезпечності, а винній особі (індивіду) властивості суспільної небезпечності (Юридична енциклопедія, т. 4, с. 351). Поняття «Особа злочинця» поєднує в собі соціологічне поняття «особа» і юридичне поняття «злочинець». Особа– це людина в системі суспільних зв’язк. Соціальний статус особи та її соціальні функції є помітними зовні і складаютьзовнішню сутність особи.

Особа злочинця - це складне інтегруюче поняття, що включає в себе і біологічні, і психологічні, і соціальні сторони людини. До набору біологічних якостей людини включаються анатомо-фізіологічні, генетичні, нервово-мозкові та інші властивості організму, а також прояви складного механізму успадкування. У цьому значенні біогенетичний фактор виступає як матеріальна передумова розвитку соціальної сутності людини в позитивному або негативному відношенні. Причому генетичний набір людини реалізується за наявності відповідних життєвих умов. Цей процес залежить від конкретного середовища проживання і спілкування людини, а також від характеру її соціальної діяльності.

Поняття "особа злочинця" поєднує в собі соціологічне поняття особи і юридичне - злочинець. Тому дана проблема повинна розв'язуватися, виходячи із загального вчення про особу як таку. Ще більш широким є поняття "людина", яке охоплює нерозривну єдність двох сторін її суті: соціальної і біологічної. У понятті "особа" фіксуються тільки її соціальні ознаки. Особа - це соціальна якість людини, те, ким вона стала у процесі соціалізації. Ці якості особи визначаються рівнем її свідомості, змістом внутрішнього духовного світу. Обумовлена соціальним середовищем і попере.

При вивченні даної теми студенти повинні уяснити сутність поняття «особистість особи, що вчиняє злочин», знати його співвідношення з такими поняттями, як «особа злочинця», «криміногенна особистість»; “суб’єкт злочину”, “особа підсудного”, а також співвідносити зі специфічною якістю «суспільна небезпечність особи». В цьому зв’язку доцільно акцентувати увагу на позиції, що повязує розуміння особи злочинця з її ведучою соціальною діяльністю (А.Ф.Зелинский, А.І.Долгова). Особа злочинця є системою соціальних і психічних властивостей, створюючих її суспільну небезпеку, яка детермінує скоєння злочину.

При вивченні даної теми студенти повинні уяснити сутність поняття «особистість особи, що вчиняє злочин», знати його співвідношення з такими поняттями, як «особа злочинця», «криміногенна особистість»; “суб’єкт злочину”, “особа підсудного”, а також співвідносити зі специфічною якістю «суспільна небезпечність особи». В цьому зв’язку доцільно акцентувати увагу на позиції, що повязує розуміння особи злочинця з її ведучою соціальною діяльністю (А.Ф.Зелинский, А.І.Долгова). Особа злочинця є системою соціальних і психічних властивостей, створюючих її суспільну небезпеку, яка детермінує скоєння злочину.

Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця. Поняття особи злочинця. У вітчизняній кримінології поняття особи злочинця трактується по-різному. В одному випадку під ним розуміють особу, що вчинила суспільно небезпечне діяння, заборонене кримінальним законом, і злочинців об'єднує тільки те, що вони скоїли злочин. В іншому - робиться наголос на якісні відмінності особи злочинця від особи незлочинця. Зазвичай, проста класифікація не відображає всієї сутності явищ, які досліджуються. Тож, окрім таких, які беруть до уваги лише одну ознаку, використовують і складніші групування, що охоплюють одночасно дві-три ознаки.

У поняття «особа» входить нероздільна єдність різних сторін її буття: соціального та біологічного. У понятті «особистість» фіксуються тільки специфічні соціальні ознаки. Особистість – це «соціальне обличчя людини», саме те, якою вона стала у процесі соціального розвитку, формування та діяльності у суспільстві. Таким чином, при використанні поняття «особа злочинця» необхідно мати на увазі саме соціальні характеристики людини, що вчинила злочин. І нічого більше[14]. На даному лекційному занятті ми розглянемо загальносоціологічне в особі злочинця та юридичні ознаки притаманні особі, що вчинила злочин, а також її структуру.

1. Поняття особи злочинця. План 2. Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця. 3. Кримінологічна характеристика особи злочинця. 4. Класифікація злочинців. 5. Індивідуальна злочинна поведінка. 6. Віктимологія та суїцидологія. Разом з тим не можна зводити особу злочинця тільки до її соціального положення і недооцінювати властивості її власного психологічного світу. Особа – це поєднання соціального та психологічного змісту особи, що опосередковуються один через одного. Поняття “особа злочинця” може застосовуватися лише до тих осіб, які визнані винними у скоєнні злочину у відповідності з існуючими в. 25. суспільстві нормами права.

Особа злочинця — поняття, яке відображає сутність особи, це комплекс ознак, які її характеризують: властивості, зв'язки, відносини, моральний і духовний світ, узяті у розвитку, взаємодії з соціальними та індивідуальними життєвими умовами, що у тій чи іншій мірі впливають на вчинення злочину. Цей комплекс ознак може бути різним залежно від цільового призначення.

Поняття особистості злочинця як елемента предмета кримінології, викликало дискусію у тому, чи має поняття "особистість злочинця" розглядатися як соціальна характеристика і сутність індивідуально конкретної особи чи її висловлює ще й якийсь узагальнений соціальний тип. З цього питання деякими вченими пролунала думка, за якою проблема особистості злочинця значущою тільки до окремого злочину, оскільки "дозволяє вирішити цілком конкретний, але йому дуже обмежений усоциально-познавательном відношенні.

Крім того, характеристики особи злочинця повинні оцінюватися судом при призначенні кримінального покарання. Тим не менш, зазначається, що зміст поняття "особа злочинця" значно ширше, воно далеко не вичерпується ознаками, специфічними для кримінального права. Сутністю і специфічною рисою антропологічної школи Феррі вважав положення про те, що "злочинець не є нормальна людина, що, навпаки, внаслідок своїх органічних і психічних ненормальностей, спадкових і набутих, він складає . особливий різновид людського роду" [28]. Прихильниками цього напряму в Росії були Парасковія Тарновська, Дмитро Леонова і ряд інших кримінологів.